Душиця звичайний (матерінка) 100 грамів

Душиця звичайна  Інші назви — материнка, орегано, ладан, бджололюб, мацердушка, духовий колір, блушник, лихоманець, калоповик,зенівка тощо. Латинська назва — origanum vulgare. 

Душиця звичайна — це багаторічна, невибаглива трав'яниста рослина з приємним, специфічним запахом, ніж то схожим на чебрець. 

Росте духмяний кущ, іноді досягає до 90 см заввишки. Корневще в неї сильно гілкисте, листя довгасте, темно-зелене, з чітко окресленими прожилками. Стебель злегка волосистий, прямий і лише вгорі злегка розгалужений. Квітки — запашні, дрібні, рожево-лілові, зібрані в суцвіття у формі мітки. 

Квітить материнка, звичайна в жовтогарячому міхурі. Її можна побачити в різних місцях: серед чагарників, на лісових облямівках, на схилах балок і долин, вздовж річки, обочин доріг, у садах тощо. 

У хімічному складі материнки є флавоноїди, гіркоти, дубильні речовини, фітонциди, а також ефірна олія, де містяться такі корисні речовини, як-от карвакрол, тімол, вітаміни С (особливо в листі), В1, В2 та ін. 

Завдяки унікальному набору лікувальних і корисних речовин, духовка звичайна має відхаркувальну, потогінну, седативну, протизапальну, соковисту, антисептичну, спазмолітичну, протибольову, заспокійливу, кровоспинну, жовчогінною і слабкою сечогінною дією. 

Душиця звичайний (матерінка) нормалізує обмін речовин, є легким проносним засобом, покращує травлення й збуджує апетит. З лікувальною метою використовують наземну частину рослини. 

Ошатні стебла збирають у період цвітіння. Сушать сировину, розстилаючи тонким шаром, у тіні: на горищах, під навісом, під залізною кришечкою тощо. Зберігають сировину в сухому прохолодному місці, у ящиках, холщах і паперових пакетах. Термін зберігання — 1 рік. 

Препарати з материнки використовують від нервових стресів і збудження, як заспокійливий засіб, а також вони корисні під час атеросклерозу та радикуліту. 

Відвар материнки: 2 стіл. ложки сухої, подрібненої трави залити 1 склянкою окропу, потримати на водяній бані 15 хв, потім зняти з вогню та настояти ще 45 хв. Після, відвар процідити, віджати залишки та довести об'єм до початкового, додавши кип'яченої води. Пити відвар теплим, по 1/3 склянки, двічі на день, за 15 хв до їди. 

Приймання відвару всередину усуває поганий запах із рота, діє протизапально у разі гастритів, хронічних гастритів зі зниженою кислотністю, запалення стравоходу, підсилює перистальтику кишківника. 

У разі хронічних циститів, крім приймання настою, рекомендуються вільні ванни з настоєм, які приймають 1-2 рази на день тривалістю 10-15 хв. Курс лікування 8-12 днів. Зовнішнє (для компресів, промивань, ванн) застосовують настій душі. Під час лікування ринітів використовують порошок із трави материнки, вдихають аромат. 

У давні часи вважали, що ведмедик — це зілля, яке відганяє злих парфумів, його використовували проти чаклунства, замовлень і чар. 

Настій трави п'ють для поліпшення апетиту, позаяк він сприяє виділенню шлункового соку, поліпшенню травлення. 

Душицю звичайно використовують для лікування у разі виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічних закрепів, спазмів у шлунку та кишківнику, метеоризму, як протибольовий і вітрогінний засіб під час блювоти, як жовчогінний у разі захворювань печінки, жовчогінного бульбашки, жовтуху, під час глистів та геморою. 

Душица благоприятно влияет на органы дыхания. Її приймають у разі бронхітів, пневмонії, застуди, бронхіальної астми, задухи, туберкульозу легень. Під час охриплості, кашлю добре приймати настій материнці на кип'яченому молоці, особливо на ніч. 

Настій рослини застосовують у разі розладів центральної нервової системи, неврозів, істерії, судом, епілепсії, підвищеної статевої збудливості, безсоння, пригніченості, паралічів. У цих випадках його не тільки приймають усередину, а й роблять обтирання відваром. 

Відвари та настої діють як сечогінний засіб у разі захворювань нирок, ревматичних уражень судин, подагри. 

З давніх-давен духмяні широко застосовували та застосовують у народній медицині в разі багатьох захворювань. Особливо, можна зазначити жіночі захворювання: приймання відвару всередину викликає місячні, її п'ють у разі хворобливих менструацій, духмяна діє заспокійливо під час істеричних станів у клімактеричний період. 

Рослина материнки звичайної використовують у разі гіпертонії (але тільки не в важкій формі), атеросклерозу, вона нормалізує тиск.

Зовнішньо, відвар материнки, у вигляді примочок і компресів, застосовується у разі запалення лімфатичних вузлів, алергії, наривів, фурункулах, ран, попрілостей. 

Під час діатезів, сипких, золотусі, рахіті роблять ванни та примочки. 
Відваром материнки миє голову, вона зміцнює волосся. 

Душиця використовується для лікування як самостійно, так і є в багатьох збирах. 

Настій материнки: взяти 1 ст. ложку подрібненої трави материнки залити 1 склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити перед вживанням. Приймати по 0,3-0,5 склянки, тричі на день до їди. 

Також, материнка використовується ще як пряно-ароматична рослина, листя материнки, як пряність, додають до овочевих і м'ясних страв, до салатів, під час маринування та в соленнях (огурців, капусти, грибів), додають у чай тощо. 

Душиця, протипоказання. Душицю не можна вживати вагітним жінкам, оскільки вона викликає скорочення матки та може спровокувати викидень. Також протипоказано використовувати її у разі виразки шлунка та у разі підвищеної кислотності, у разі важких порушень роботи серця й судин, у разі гіпертонії (у важкій формі), жінкам не можна її в разі сильних кровотеч. 
Оскільки ведмедик має у своєму складі багато жіночих фітогормонів, небажано її довгий час вживати чоловікам, оскільки може викликати статеве безсилля, на деякий час.