Хвощ польової трави різана

В пакованні 100 грамів трави хвоща польового. Збірався в Карпатах.

Інші назви: польова сосинка, сосок, хвойка, хвощик, пекти, песточки, стовпець болотний, земляні шишки, ельник болотний, хвіст кінський, ялинка польова, мітолов'яна трава, швабра-трава, яличка (українське) та ін.. 

Хвощ польовий — це багаторічна трав'яниста полемічна рослина родини хвощових. Корневища в сосінки горизонтальні, від яких навесні відростає блідо-бурі або червонуваті, нерозгалужені стебла, на кінці яких є спороносний колосок. Після викиду спор колосок відмирає й на тому ж місці влітку утворюються зелені, до 50-60 см заввишки, сильно світні стебла. 

Росте хвощ польової переважно у вологих місцях: на луках, на берегах річок, озер, на "бідних" глинистих або піщаних ґрунтах, де іншою рослиною прижитися складно, часто утворюючи великі зарослі. Кислі ґрунту теж улюблені місця проживання хвоща. 

Стебла та кореневище хвоща польового мають лікувальні властивості. Традиційна медицина: траву хвоща (верхню частину) використовує під час лікування запальних процесів сечового міхура, плевритів, у разі набряків, викликаних недостатнім кровопостачанням, як сечогінний і кровоспинний засіб. 

У народній медицині хвощ польової застосовують як сечогінний, кровоспинний засіб, а також його використовують у разі ревматизму, атеросклерозу, серцевих недуг, подагри, хвороб печінки, бронхіту, туберкульозу легких, за наявності піску та каменів у сечовивідних шляхів, у разі жовтогарячих каменів, гіпертонії, легкових кровотеч. Хвощом також лікують рани, фурункули, лиші, екземи та інші хвороби шкіри. 

Використовують хвощ ще для полоскання порожнини рота та носа під час запалення слизової оболонки, носових кровотеч. Також застосовують хвощ польової для купання дітей, під час застуди. 

У ветеринарії порошком хвоща лікують тварин, присипають рани та виразки. Але як корм тваринам хвощ давати не рекомендується, особливодрій і великій рогатій скоті, оскільки це може викликати розлад та ін. побічні ефекти. 

Молоді пагони та бульбочки кореневищ хвоща містять багато крохмалю, вітаміни С і А, їх можна вживати в їжу, у свіжому та відвареному вигляді. 

Заготовляють хвощ польовою (зелені вегетативні пагони) влітку, у червні-іолі місяці, зрізають ножем. Сушать сировину в добре вентильованому затемненому місці, розтираючи тонкою кулею на папері або тканині. Термін зберігання — 4 роки. 

Хвощ польовий сприяє виділенню з організму свинцю, різних токсичних речовин, покращує водносольовий обмін. Людям похилого віку радять використовувати легкі відвари хвоща польового в профілактичних цілях, упродовж 1-2 тижнів. 

Хвощ польовий, настій: 4 чайні ложки подрібненої трави хвоща залити 0,5 л окропу, настояти 20 хвилин, процідити перед вживанням. Розділити цей настій порівну, на 2 дні, тобто пити по 3 столові ложки 4 рази на день. Але треба врахувати, що в разі проблем із нирками хвощ протипоказаний. 

Використовують настій як сечогінний і протизапальний засіб, для зменшення болю в зоні сечового міхура, збільшуючи виділення сечі, зменшуючи кількість білка в ній та очищення сечовивідів від шлаку. 

Отвар хвоща полевого польового готують із подрібненої сировини, яка заливають водою кімнатної температури в співвідношенні 1:10 і кип'ятять 30 хвилин, потім охолоджують упродовж 10 хвилин. Після процідити, віджати залишок і додають кип'яченої води до початкового об'єму. Використовують відвар для компресів, докладаючи його теплий до хворого місця. 

У разі важкозагоювальних ран або для ванн і компресів готують відвар за таким рецептом: 60 г сировини залити 1 л води та зробити відвар, як описано вище. 

У разі виразок використовують мазь из хвоща: взяти 1 частину згущеного відвару хвоща та 4 частини коров'ячого масла або вазеліну (найкраще жовтого), все ретельно перемішати. 

Екстракт хвоща (Згущений відвар) отримують із відвару хвоща польового способом згущення його на водяній бані до зменшення обсягу вдвічі. 

Зовнішньо рідкий екстракт хвоща втирають у волосисту частину голови під час облисіння, протирають шкіру під час вугрів, себореї. Всередину екстракт приймають по 0,5 чайні ложки 4-6 разів на день. 

Під час каменів у жовчному міхурі можна використовувати такий рецепт: взяти 2 столові ложки суміші на об'єм 0,5 л окропу такі трави — хвощ польової, ведмежа вушко, гірець пташиний, грижник і брусничний лист, у рівних частинах. Але, послідовність приготування тут не стандартна, спочатку треба відварити 5 хвилин траву ведмежого вушка (це 1/5 від 2 ложок), потім додати туди брусничний лист (ще 1/5) і ще кип'ятити 10 хвилин. Знявши посуд із вогню, додати до нього інші компоненти — хвощі польової, грижник і спориш, настояти 30 хвилин, після процідити. Приймати по 1 столовій ложці (20-25 мл) на день. Після прийняття відвару випити трохи оливкової олії (1 ст. ложку), водночас необхідно лягти, поклавши на зону жовтого міхура теплу грілку. 

Перед проведенням вище описаної процедури бажано лікувальне голодування, вживання грейпфрутів і соку лимона. 

Хвощ польовий має ще властивість стимулювати функцію кори надниркових залоз і має цитотоксичну дію, через це його часто використовують у дерматології. Також хвощ має у своєму складі багато кремнію, а кремній, як відомо, сприяє росту волосся. Для цього втирають у шкіру голови відвар хвоща. 

Хвощ польовий, протипоказання. Не можна вживати хвощ польової у разі проблем із нирками (нефритами, нефрозами), виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, оскільки може викликати подразнення цих органів. 
З обережністю приймати препарати з хвоща у разі підвищеного згортання крові, вагітності, під час годування грудьми. 
Не рекомендується використовувати препарати тривало, понад 3 тижні поспіль, а також не варто перевищувати дозування, оскільки це може призвести до нудоти, блювоти, що тягнуть болів у поперековій зоні.