Багульник болотний 200 грамів

Тут Ви можете замовити Багульник Болотний за дуже вигідною ціною!

Багульник болотний

Багульник болотний — це низькорослий вічнозелений чагарник заввишки до 1 метра, з білими дрібними квітками, сильно гілкистий і з різким запахом.

Багульник — рослина токсична, будьте уважні, дотримуйтеся дозування!

Росте він на болотах, у густозасвоюваних лісах, на торф'яниках. Багато багульника є у Східному Сибіру. З лікувальною метою застосовують надземну частину рослини — однорічні обличні пагони з квітами.

Багульник болотний заготовляють у період рясного цвітіння. Сушать сировину під навісом, розстилаючи тонким шаром, або підвішуючи в пучках, не зв'язаних.

Не рекомендують перебувати в приміщенні, де сушиться трава багульника, тому що його сильний запах може викликати головні болі. Зберігати багульник болотний треба окремо від інших рослин, оскільки він токсичний, у картонних коробках, паперових пакетах тощо, у сухому приміщенні. Термін зберігання — 2 роки.

Багульник болотний має бактерицидну, протизапальну та відхаркувальну дії. У народній медицині з нього роблять настойки, відвари, олійні витяжки та мазі.

Властивості, застосування багульника. Відвари, настоянки, мазі, олійні витяжки застосовують зовні під час подагри, артритів, невралгії, радикулітів, ударів (як знеболювальний засіб). Відвар і настій використовують ще як примочки, як ранозагоювальний і кровоспинний засіб під час обморожування.

А також, відвар багульника застосовують у разі діатезів, золотуху та як снодійний засіб. З відвару роблять ванночки, використовують для спринцювання, у разі тримомонадів, або роблять мікроклізми під час глістів.

Настій трави багульника застосовують як потогінний засіб у разі застуди, бронхіту, бронхіальної астми, кашлю, туберкульозу легенів, а також у разі грудної жаби, запалення кишківника. Приймання настою багульника всередину, у правильних дозах, сприяє розширенню венозних судин, зниженню кров'яного тиску, поліпшенню циркуляції крові.

У разі епідемій, багульник вживають як антисептичний засіб у формі відвару всередину, закопують у ніс, суху рослину нюхають і розкидають у житловому приміщенні, або виробляють курювання.

Стебла багульника, розтерті в порошок і змішані з березовим дегтем, наносять на уражені місця під час екземи.

Відвар багульника: 1 год. ложку сировини залити 1 склянкою води, кип'ятити 1 хв, потім настояти 30 хвилин, процідити. Приймати по 1 ст. ложці, тричі на день після їди за зазначених вище захворювань.

Дітям дають відвар у разі сильного кашлю по 0,5 год. ложки тричі на день, не допускаючи передозування.

Настій багульника (всередину): 1 ч. ложку сухої подрібненої трави залити 1 склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Приймати по 1 ст. ложці 3-4 рази на день.

Настій багульника (зовні): 1 або 2 ст. ложки сировини залити 1 склянкою окропу. Настояти 30 хв, процідити та використовувати для примочок і компресів.

Спиртова настоянка багульника (екстракт, зовні): настояти траву багульника на 40% спирті або горілці, у співвідношенні 1:5, упродовж не менш ніж 1 діб, у теплому місці. Застосовувати настоянку для розтирання.

Олія багульника. Олійна витяжка з квіток робиться так: 1 ст. квіток багульника залити 100 мл оливкової або соняшникової олії, кип'ятити 1 хв, зняти з вогню та настояти 1 добу. Використовувати оливну витяжку замість крапель для носа під час грипу або нежитю, по 1-2 краплі двічі-тричі на день або для розтирання.

Ефірна олія трави багульника, яка видобувається промисловим способом, застосовують як знеболювальний засіб у разі радикулітних, невралгічних болів, у формі втирань.

Багульник, протипоказання. Приймаючи препарати з багуніку болотного, треба дотримуватися дозування. Ефірна олія багульника, у великих дозах, може паралізувати центральну нервову систему, викликав параліч рук, ніг.

Передозування багульником може викликати отруєння (нудота, блювота тощо), у разі сильного передозування — параліч м'язів серця й дихальних шляхів. Тому віднесіться до цієї трави серйозно.