Фенхель звичайний плоди (прикроп пахневе насіння, Anethum graveolens ,фенхель звичайний )    

Промисловий  вирощуванням фенхелю займаються в Українці, погодні умови дають змогу його вирощувати.З лікарською метою застосовують плоди фенхелю як протикашльовий засіб і як проносний, а також для поліпшення смаку інших рослинних препаратів. У розмолотому вигляді плоди цієї рослини входять до складу складаного лакричного порошку та сенжерменського збирання разом з анісом.

         Плоди фенхелю збирають у момент придбання ними зеленувато-жовтого буровате забарвлення. У цей період вони стають твердими й на них ясно виділяються олійні ходи у формі темно-бурих поздовжніх смуг. 
    З лікарською метою використовують переважно плоди фенхелю. Термін придатності сировини 3 роки. Смак сировини солодкуватий, пряний, запах сильний анісовий, ароматний. Зберігають плоди фенхелю окремо від інших різновидів сировини в сухому, добре провітрюваному приміщенні.    

    Фенхель - найближчий родич кропу пахучого. Траву та плоди фенхелю призначають у разі спастичних колітів, метеоризму, для поліпшення апетиту, травлення, відділення жовчі, а також у разі захворювань жовчно- та сечовивідних проток та інших хвороб (фенхель може принести користь під час лікування онкологічних хворих). Особливо часто настій фенхелю призначають у педіатрії (у формі кропної води). За хімічним складом фенхель схожий з кропом городним.

    Для приготування настою 2 столові ложки плодів (або сухої подрібненої трави) заливають 500 мл окропу, настоюють приблизно годину та п'ють по 1/2 склянки 3-4 рази на день за 15 хв до їди. Препарати з плодів фенхелю підвищують секрецію травних залоз, надають жовчогінну, спазмолітичну та діуретичну дію, а також регулюють моторну діяльність кишківника, надають певний антибактеріальний ефект. Також плоди фенхелю заспокоюють центральну нервову систему.

     У народній медицині застосовується аналогічний науковому та, крім того, як діуретичну; у разі бронхіальної астми, неврастенії, спастичних колітів. Входять у заспокійливі, жовчогінні та вітрогінні чаї.

     З лікувальною метою використовують фенхель як засіб, який сприяє вивільненню газів із кишківника, стимулює дихання, підвищує кислотність у шлунку, лікує диспепсію, допомагає лікуванню нежитю, полегшує кольки.

     У разі спазмів шлунково-кишкового тракту рекомендується вживати настій плодів фенхелю. Готують його в такий спосіб: 1 чайну ложку сухої подрібненої сировини настоюють 10 хвилин в 1 склянці окропу та проціджують. Приймають по 1/2 склянки 2-3 рази на день до їди.

     У разі жовчокам'яної хвороби та хронічного панкреатиту корисно випивати від 1-3 столових ложок до 1/3 склянки настою плодів фенхелю 4-5 разів на день. Для цієї мети 2-3 чайні ложки сухої подрібненої сировини настоюють в 1 склянці окропу впродовж 1 години та проціджують.

     Настій плодів рослини використовують як відхаркувальний засіб у разі запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і пневмонії. У цьому разі його готують так: 3 чайні ложки сухої подрібненої сировини настоюють в 1 склянці окропу впродовж пів години та проціджують. П'ють по 1-3 столові ложки 4-5 разів на день.

     У разі сечокам'яної хвороби з лікувальною та профілактичною метою, особливо в передопераційний період, коли не встановлений тип каменів, застосовують настій плодів фенхелю: 2-3 чайні ложки сухого подрібненого, сировини настоюють в 1 склянці окропу впродовж 1 години і проціджують. Приймають від 1 столової ложки до 1/3 склянки 4-5 разів на день.

Протипоказання:

    Препарати на основі фенхелю нелзя вживати під час вагітності та годування дитини грудьми.